18.12.2017

ПРОКУРАТУРА АР КРИМ: РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА БУТИ ПОЧУТИМ ЗА РЕЖИМУ ТИМЧАСОВОЇ ОКУПАЦІЇ

Гюндуз МАМЕДОВ
прокурор Автономної Республіки Крим,
державний радник юстиції 3 класу,
кандидат юридичних наук
 
Вікторія МОЗГОВА
прокурор прокуратури Автономної
Республіки Крим, юрист 1 класу
кандидат юридичних наук,
старший науковий співробітник
 
 
ПРОКУРАТУРА АР КРИМ:
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА БУТИ ПОЧУТИМ
ЗА РЕЖИМУ ТИМЧАСОВОЇ ОКУПАЦІЇ
 
 
Нашій незалежній державі Україна виповнилося 26 років. Вельми молодий вік для державності. Звідси й цілком зрозуміла проблема її підвищеної чутливості до різних зовнішніх чинників дестабілізації політичної ситуації та підриву правової системи, а також необхідність певного часу для повного укорінення в Україні міжнародних стандартів у галузі прав людини.
 
В умовах неминучої глобалізації та інтеграції міжнародної спільноти стратегічно вигідне географічне розташування нашої держави створює широкі можливості для її економічного зростання і соціального добробуту населення. Водночас нездорове прагнення правлячого політичного режиму Російської Федерації (РФ) наслідувати концепцію імперіалізму, грубо нехтуючи основоположними правами та інтересами, навіть життям, як окремої людини, так і цілого народу, етносу, наразі зробило Україну територією міжнародного збройного конфлікту, запровадило на сході та півдні нашої держави режим окупації.
 
Сьогодні на шляху до деокупації відповідних частин території України вкрай важливо забезпечити функціонування стабільного правового поля, нерозривний зв’язок держави та громадянина, який став заручником ситуації міждержавного конфлікту.
 
Як ніколи, важливе місце у відновленні територіальної недоторканності України, утвердженні її як правової, соціальної держави посідають питання довіри громадськості до рішень, які приймаються державними інституціями, ведення конструктивного діалогу між громадянином та владою, що сумлінно виконує свої позитивні зобов’язання і прагне  відновити порушені права усіх своїх громадян.
 
Підґрунтя для цього ‒ забезпечення реалізації конституційного права громадян на звернення до органів державної влади. Від того, наскільки гарантованою є реалізація цього права, залежать ефективність діалогу «людина–влада», рівень реального захисту громадянином своїх прав та інтересів.
 
Припинення діяльності державних органів (установ) України на тимчасово окупованих територіях негативно позначилося на стані реалізації права значної частини українських громадян на звернення до таких органів (установ), передусім за місцем постійного проживання/роботи. Таким чином, виникла необхідність пошуку альтернативних правових механізмів забезпечення реалізації Закону України «Про звернення громадян» в умовах існування окупованих територій та збройного конфлікту з РФ.
 
Метою цієї публікації є висвітлення позитивного досвіду прокуратури АР Крим щодо реалізації права громадян на звернення до органів прокуратури і в цілому встановлення ефективного зворотного зв’язку з населенням за існуючого режиму тимчасової окупації РФ частини території України – Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
 
Як відомо, внаслідок збройної агресії РФ у лютому 2014 року Україна втратила контроль над територією півострова Крим, функціонування українських органів влади на півострові припинилося[1]. Це суттєво обмежило можливість реалізації кримчанами[2] конституційного права на звернення до органів державної влади, а отже, і механізму виконання соціальних обов’язків публічної влади.
 
Розпочався процес передислокації окремих державних інституцій на материкову частину України, у тому числі й органів прокуратури. Так, наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора України від 12 червня 2014 року № 33ш прокуратуру Автономної Республіки Крим (прокуратура АР Крим) було передислоковано до міста Києва[3]. Водночас територіальні (місцеві) прокуратури у структурі органів прокуратури автономії перестали функціонувати.
 
Попри те, що прокуратура автономії була передислокована, її функціонування на материковій частині України тривалий час залишалося невідомим для населення, зокрема й кримчан, що не могло не позначитися на стані реалізації їх права на звернення (у тому числі й тих, хто вимушено залишив півострів). Така ситуація не сприяла і своєчасному отриманню та фіксуванню правоохоронними органами повідомлень про факти злочинного порушення окупаційною владою прав людини.
 
Зі зміною у кінці серпня 2016 року керівництва прокуратури АР Крим і оновлення її прокурорсько-слідчого с