18.12.2017

ПРОКУРАТУРА АР КРИМ: РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА БУТИ ПОЧУТИМ ЗА РЕЖИМУ ТИМЧАСОВОЇ ОКУПАЦІЇ

Гюндуз МАМЕДОВ
прокурор Автономної Республіки Крим,
державний радник юстиції 3 класу,
кандидат юридичних наук
 
Вікторія МОЗГОВА
прокурор прокуратури Автономної
Республіки Крим, юрист 1 класу
кандидат юридичних наук,
старший науковий співробітник
 
 
ПРОКУРАТУРА АР КРИМ:
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА БУТИ ПОЧУТИМ
ЗА РЕЖИМУ ТИМЧАСОВОЇ ОКУПАЦІЇ
 
 
Нашій незалежній державі Україна виповнилося 26 років. Вельми молодий вік для державності. Звідси й цілком зрозуміла проблема її підвищеної чутливості до різних зовнішніх чинників дестабілізації політичної ситуації та підриву правової системи, а також необхідність певного часу для повного укорінення в Україні міжнародних стандартів у галузі прав людини.
 
В умовах неминучої глобалізації та інтеграції міжнародної спільноти стратегічно вигідне географічне розташування нашої держави створює широкі можливості для її економічного зростання і соціального добробуту населення. Водночас нездорове прагнення правлячого політичного режиму Російської Федерації (РФ) наслідувати концепцію імперіалізму, грубо нехтуючи основоположними правами та інтересами, навіть життям, як окремої людини, так і цілого народу, етносу, наразі зробило Україну територією міжнародного збройного конфлікту, запровадило на сході та півдні нашої держави режим окупації.
 
Сьогодні на шляху до деокупації відповідних частин території України вкрай важливо забезпечити функціонування стабільного правового поля, нерозривний зв’язок держави та громадянина, який став заручником ситуації міждержавного конфлікту.
 
Як ніколи, важливе місце у відновленні територіальної недоторканності України, утвердженні її як правової, соціальної держави посідають питання довіри громадськості до рішень, які приймаються державними інституціями, ведення конструктивного діалогу між громадянином та владою, що сумлінно виконує свої позитивні зобов’язання і прагне  відновити порушені права усіх своїх громадян.
 
Підґрунтя для цього ‒ забезпечення реалізації конституційного права громадян на звернення до органів державної влади. Від того, наскільки гарантованою є реалізація цього права, залежать ефективність діалогу «людина–влада», рівень реального захисту громадянином своїх прав та інтересів.
 
Припинення діяльності державних органів (установ) України на тимчасово окупованих територіях негативно позначилося на стані реалізації права значної частини українських громадян на звернення до таких органів (установ), передусім за місцем постійного проживання/роботи. Таким чином, виникла необхідність пошуку альтернативних правових механізмів забезпечення реалізації Закону України «Про звернення громадян» в умовах існування окупованих територій та збройного конфлікту з РФ.
 
Метою цієї публікації є висвітлення позитивного досвіду прокуратури АР Крим щодо реалізації права громадян на звернення до органів прокуратури і в цілому встановлення ефективного зворотного зв’язку з населенням за існуючого режиму тимчасової окупації РФ частини території України – Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
 
Як відомо, внаслідок збройної агресії РФ у лютому 2014 року Україна втратила контроль над територією півострова Крим, функціонування українських органів влади на півострові припинилося[1]. Це суттєво обмежило можливість реалізації кримчанами[2] конституційного права на звернення до органів державної влади, а отже, і механізму виконання соціальних обов’язків публічної влади.
 
Розпочався процес передислокації окремих державних інституцій на материкову частину України, у тому числі й органів прокуратури. Так, наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора України від 12 червня 2014 року № 33ш прокуратуру Автономної Республіки Крим (прокуратура АР Крим) було передислоковано до міста Києва[3]. Водночас територіальні (місцеві) прокуратури у структурі органів прокуратури автономії перестали функціонувати.
 
Попри те, що прокуратура автономії була передислокована, її функціонування на материковій частині України тривалий час залишалося невідомим для населення, зокрема й кримчан, що не могло не позначитися на стані реалізації їх права на звернення (у тому числі й тих, хто вимушено залишив півострів). Така ситуація не сприяла і своєчасному отриманню та фіксуванню правоохоронними органами повідомлень про факти злочинного порушення окупаційною владою прав людини.
 
Зі зміною у кінці серпня 2016 року керівництва прокуратури АР Крим і оновлення її прокурорсько-слідчого складу відбулося якісне «перезавантаження» прокуратури автономії.
 
Інформування громадськості про функціонування прокуратури, завоювання обґрунтованої довіри кримчан до прокуратури АР Крим як державної інституції, здатної попри окупацію території півострова вживати всіх можливих заходів до захисту та поновлення порушених прав громадян, стало одним із важливих завдань оновленої прокуратури.
 
Так, у жовтні 2016 року було запроваджено посаду прес-секретаря прокуратури (яка до цього часу у передислокованій з півострова прокуратурі АР Крим була відсутня) й розпочато активну інформаційну діяльність (зокрема, на офіційному веб-сайті прокуратури автономії), налагодження робочих зв’язків з представниками ЗМІ, у тому числі щодо документування воєнних злочинів на півострові Крим, встановлення контактів із постраждалими особами, що мешкають на його території.
 
Зараз прокуратура АР Крим також активно використовує можливості соціальних мереж Facebook, Twitter та відеохостінгової компанії YouTube. При цьому новим керівництвом прокуратури одразу було прийнято рішення про висвітлення лінійки новин у мережі Twitter англійською мовою, щоб представники міжнародних інституцій та іноземці в цілому могли оперативно отримувати інформацію про діяльність прокуратури автономії та її результативність з першоджерела.
 
Певним здобутком означеної роботи стало те, що постраждалі кримчани почали звертатися до прокуратури автономії через указані соціальні мережі з питань надання відомостей щодо злочинних дій окупаційної влади.
 
Вагомою складовою встановлення конструктивного контакту із громадськістю стало налагодження зв’язків з правозахисними організаціями, які опікуються проблематикою захисту прав людини на тимчасово окупованій території півострова Крим: КримSOS, Кримська правозахисна група, Майдан закордонних справ, Регіональний центр прав людини, Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) та інші.
 
Зокрема, прокуратура АР Крим у червні 2017 року підписала меморандум про співпрацю з УГСПЛ – офіційно оформила кооперацію із громадською спілкою. Таке об’єднання зусиль прокуратури та громадської спілки направлено на документування воєнних злочинів та порушень прав людини в умовах окупації півострова Крим, залучення провідних українських та іноземних науковців і практиків для отримання консультацій та проведення заходів з підвищення рівня знань у сфері міжнародного гуманітарного права та міжнародного права з прав людини. Підписання цього меморандуму узгоджується з положеннями листа-орієнтування Генеральної прокуратури України щодо інформування громадськості про діяльність органів прокуратури (від 03 березня 2017 року № 24/1-22вих-118окв-17).
 
У цілому важливим є те, що активна співпраця зі ЗМІ (передусім з тими, які транслюються в Криму та широко висвітлюють проблему окупації[4]) і зазначеними правозахисними організаціями розширила можливості для налагоджування зворотного зв’язку прокуратури з кримчанами в умовах обмеженого доступу українських правоохоронних та інших державних органів до окупованого півострова Крим та існуючих ризиків для його мешканців попасти у списки нелояльних до окупаційного режиму за контактування з українською стороною. 
 
Окремо необхідно зупинитися на питанні здійснення в прокуратурі автономії такого важливого захожу реалізації конституційного права громадян на звернення, як особистий прийом громадян.
 
З моменту передислокації та до січня 2017 року прокуратура АР Крим територіально розміщувалася у будівлі Генеральної прокуратури України. Окремої приймальні громадян прокуратура автономії не мала, і особистий прийом  керівництвом та співробітниками фактично не здійснювався.
 
У зв’язку з цим новим керівництвом прокуратури автономії було ініційовано та позитивно вирішено питання щодо виділення для прокуратури АР Крим окремого приміщення, а також реорганізації її структури та збільшення штату. Тож 31 березня 2017 року за участі Генерального прокурора України відбулося урочисте відкриття головного офісу прокуратури АР Крим, розташованого на вул. Діловій, 24 у м. Києві[5], де було створено першу приймальню громадян після передислокації прокуратури з півострова.
 
Важливо також зазначити про позитивний досвід прокуратури автономії щодо забезпечення реалізації вимоги ст. 22 Закону України «Про звернення громадян», згідно з якою керівники та інші посадові особи органів державної влади зобов’язані проводити особистий прийом громадян, зокрема, за місцем їх роботи і проживання. Проте режим окупації на півострові та наступна передислокація прокуратури суттєво обмежили можливості здійснення виїзних прийомів громадян, як того вимагає Закон.
 
Водночас прокуратурою автономії було з’ясовано, що тільки за офіційними даними з окупованої території півострова (станом на травень 2017 року) були вимушені виїхати на материкову частину України більше 26 тисяч кримчан[6]. Переважно переселенці з півострова Крим проживають (отримують адміністративні послуги) на території м. Києва, а також у таких областях України: Київській, Херсонській, Львівській, Дніпропетровській, Одеській, Харківській, Миколаївській та Запорізькій. Зрозуміло, що з матеріальної точки зору поїздка до міст Києва чи Херсона з метою потрапити на прийом до керівництва чи інших співробітників прокуратури автономії для більшості сімей переселенців є затратним та незручним процесом.
 
Враховуючи вказане, з метою виявлення порушень конституційних прав громадян України – вимушених переселенців з тимчасово окупованої території та фактів вчинення окупаційною владою щодо них воєнних злочинів і злочинів проти людяності, прокуратурою АР Крим було прийнято рішення про організацію виїзного прийому таких громадян.
 
У зв’язку з цим на ім’я заступника Генерального прокурора України було направлено лист щодо сприяння в організації виїзних прийомів громадян – вимушених переселенців з півострова Крим на базі окремих регіональних та місцевих прокуратур.
 
У травні 2017 року згідно з розробленим графіком керівництвом прокуратури АР Крим були проведені перші виїзні прийоми громадян на базі регіональних прокуратур Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Харківської, Львівської областей та Генічеської місцевої прокуратури.
Безпосередньому ж прийому громадян передувала значна організаційна робота у прокуратурі автономії та відповідних прокуратурах областей: забезпечено своєчасне розміщення повідомлень про час і дні прийому на офіційному веб-сайті, на дошках для інформації прокуратур, а також на сайтах відповідних обласних державних адміністрацій та у місцевій пресі. Активно були використані інформаційні можливості мережі Інтернет. Також з метою висвітлення на телебаченні результатів прийому громадян, пріоритетних напрямів роботи прокуратури АР Крим й окремих можливостей кримінально-правового захисту прав кримчан у міжнародних судових інстанціях до прокуратур за місцем виїзних прийомів громадян були запрошені місцеві журналісти, організовано прес-конференції.
 
Незважаючи на малу кількість осіб, що побували на травневому виїзному прийомі, по-перше, вдалося встановити важливі для розслідування кримінального провадження за ст. 438 Кримінального кодексу України факти систематичного та масового порушення окупаційною владою положень міжнародного гуманітарного права. При цьому було виявлено коло осіб з числа переселенців, відомості про яких мають суттєве значення для розслідування злочинної діяльності окупаційної влади, а також визнання таких осіб потерпілими. По-друге, в результаті інформаційної компанії, яка проводилась керівництвом прокуратури автономії, зокрема й під час таких прийомів, збільшилась кількість звернень, у яких містяться відомості про факти порушення окупаційною владою прав громадян.
 
Так, у цілому, в січні-вересні 2017 року за результатом розгляду звернень по суті прокуратурою АР Крим у 57 випадках були внесені відомості в ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, що майже на 50% більше, ніж за 9 місяців 2016 року (28 звернень). Крім того, у 16 разів зросла кількість звернень, які за результатами розгляду були приєднані до кримінальних проваджень (11 звернень за 9 місяців 2016 року і 178 за аналогічний період 2017 року) (див. рис. 1).
 
 
 </