Контраст contrast
Шрифт Очистити
Сховати налаштування

 
18.05.2019

Прокуратура АР Крим встановила організаторів та виконавців геноциду кримськотатарського народу

Прокуратура АР Крим розслідує кримінальне провадження за фактом геноциду шляхом насильницького переселення у 1944 році кримськотатарського народу та представників інших національних груп з території Кримської АССР для проживання до непристосованих районів Узбецької РСР, Казахської РСР, Башкирської АРСР, та інших областей РСФСР. На сьогодні оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 442 КК України (Геноцид) колишньому керівництву Радянського Союзу, встановлено виконавців та причетних до злочину осіб.
 
Постановою Верховної Ради України "Про визнання геноциду кримськотатарського народу" від 12 листопада 2015 року депортацію з Криму кримських татар у 1944 році визнано геноцидом кримськотатарського народу і це є політичною оцінкою трагічних подій. В свою чергу, в інтересах правосуддя, з метою надання належної правової оцінки дій осіб, які вчинили особливо тяжкий злочин, що порушує норми міжнародного права та окремо визначений Організацією об’єднаних націй, прокуратура АР Крим здійснює досудове розслідування за фактом геноциду кримськотатарського народу та представників інших національних груп за ч. 1 ст. 442 КК України.
 
Встановлені кримінальним провадженням шляхи депотації
Специфікою геноциду кримськотатарського народу є спосіб його вчинення, а саме шляхом переміщення народу з території Кримської АРСР, через територію сучасної України до спецпоселень, розташованих на території вищезазначених союзних республік та областей СPCP на території яких і було створено умови розраховані на повне або часткове їх фізичне знищення.
 
 
Вагони, які використовувались під час депортації кримських татар в 1944 році
Незважаючи на великий термін, який сплинув з моменту депортації кримськотатарського народу (75 років) та знаходження доказової бази, у тому числі на території інших сучасних держав, значної кількості потерпілих, які проживають на тимчасово окупованій території півострову, прокуратурою продовжується збір доказів та встановлення винних в організації геноциду кримськотатарського народу та його виконавців, які діяли поза межами України.
У ході досудового розслідування встановлено, що депортація кримськотатарського народу та інших національних груп з Кримської АРСР до вищезазначених районів та областей СРСР відбувалась під керівництвом колишнього заступника міністра НКВС СРСР, заступника НКДБ СРСР та заступника начальника Управління військ НКВС СССР по охороні залізниці. Також встановлені організатори вказаного злочину, з числа керівництва СРСР та колишніх союзних республік.
 
Вагони, які використовувались під час депортації кримських татар в 1944 році
Головним викликом в даному кримінальному провадженні на сьогодні є отримання документів з країн, де було завершено цей злочин.
З метою отримання копій необхідних архівних документів, установлення та допиту можливих свідків, нами направлено запити про міжнародну правову допомогу до Республіки Узбекистан, Республіки Казахстан і Російської Федерації. Після неодноразових листів-нагадувань, ані Узбекистан, ані Казахстан не надали цю інформацію, а Російська Федерація відповіла відмовою. Зокрема, в листі Генеральної прокуратури РФ зазначено, що надання такої інформації суперечить інтересам національної безпеки Російської Федерації. Тому черговим викликом в даному кримінальному провадженні на сьогодні є отримання документів з країн, де було завершено цей злочин.
Нещодавно, з тими ж завданнями до правоохоронців, прокуратурою АР Крим скеровано нові міжнародно-правові доручення до Республіки Таджикистан та Киргизької республіки.
У ході досудового розслідування за постановою слідчого проведено демографічну експертизу. Відповідно до висновку експерта Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України, насильницьке переселення кримськотатарського народу та представників інших національних груп з території Кримської АРСР для проживання районів Киргизької РСР, Таджицької РСР, Узбецької РСР, Казахської РСР, а також Башкирської АРСР, Марійської АРСР та інших областей Радянської Соціалістичної Республіки у 1944 році призвело до загибелі 57,9 тис. осіб тобто 25,1% від чисельності цих народів.
Для встановлення фактів, подій, суспільно-політичних процесів, які мали місце протягом 1944 року та у подальшому, оцінки прийнятих радянською владою нормативно-правових актів, якими супроводжувався геноцид, призначено комплексну судову історично-правову експертизу. Наразі прокуратурою отримано історичну частину висновку щодо подій та суспільно-політичних процесів, які мали місце протягом досліджуваного у кримінальному провадженні періоду.
 
Вагони, які використовувались під час депортації кримських татар в 1944 році
Отриманою історичною частиною вказаної експертизи, проведеної Національною академією наук України, підтверджено раніше встановлені у ході досудового розслідування та виявлені інші важливі для кримінального провадження обставини:
– Так, незважаючи на те, що формальною підставою винесення постанови Державного комітету оборони № 5859сс від 11 травня 1944 року була антирадянська діяльність кримських татар, історичною частиною раніше призначеної історико–правової експертизи інформація щодо антирадянських повстань на території Кримської АРСР як на передодні так і після звільнення Криму не підтвердилось;
– Проте тією ж експертизою підтверджено факти створення умов несумісних з життям депортованих та нелюдських умов мешкання у спецпоселеннях "депортованих було розміщено у землянках, підсобних приміщеннях (конюшнях, сушилах тощо) та під відкритим небом”;
– У кримських татар в Криму внаслідок депортації було вилучено: 25 561 будинок, 15 000 дворових забудов, 18 736 земельних наділів, майже 100 тис. голів свійської тварини, 25 млн книг, фонди 180 бібліотек;
– Після переміщення Кримських татар до спецпоселень було введено комендантський режим. Усіх працездатних одразу було направлено на роботи (будівництво, збір бавовни тощо). Забезпечення їжею у спецпоселеннях відбувалось наступним чином: працездатним видавали на добу 200 грам хліба непрацездатним – 125, придатної питної води не було;
– У режимі спецпоселень у депортованих продовжували відбуватись захворювання на тиф, дизентерію, жовтуху, при цьому медична допомога їм також не надавалась, крім того, була значна смертність через систематичне недоїдання.

кількість переглядів: 2642