Контраст
Шрифт
Очистити
Сховати налаштування
15.11.2019 Третій комітет Генеральної Асамблеї ООН ухвалив резолюцію про захист прав людини на Кримському півострові в умовах російської окупації14 листопада 2019 року, Третій комітет Генеральної Асамблеї ООН схвалив проект резолюції про захист прав людини в тимчасово окупованому Криму.
"За" проголосували 67, проти 23, утрималися 82 учасника. Ініціатором резолюції виступила Україна, ще близько 40 країн є її співавторами.
Проект ґрунтується на трьох "кримських" резолюціях, схвалених у 2016-2018 роках. Крім частин, які повторюють попередні тексти, новий проект резолюції містить низку важливих нових аспектів щодо протидії російській окупації, зокрема: 1.Визначення агресії. У проекті вперше серед документів, які затверджуються Генасамблеєю ООН, згадується поняття "агресії" стосовно дій РФ у Криму. Далі йде положення про те, що отримання території або іншої переваги внаслідок агресії не може та не буде вважатися законним. Фактично Генеральна Асамблея ООН підкреслить абсурдність "інтеграції" Криму до російської конституції.
2. Зміна демографічної ситуації в Криму. З метою легітимізації спроби анексії АР Крим та Севастополя РФ вдалася до переселення туди лояльного їй російського населення. Переселення державою-окупантом населення на окуповані нею території є воєнним злочином. Політика переселення забороняється міжнародним гуманітарним правом, зокрема IV Женевською конвенцією. П’ять пунктів резолюції вимагають від Російської Федерації припинити політику зміни демографічної ситуації в тимчасово окупованому Криму, насамперед шляхом переселення туди великої кількості людей з РФ, а також створення умов, що унеможливлюють подальше проживання і змушують інші категорії осіб залишити окуповані території.
3. Захист затриманих українців. Документ засуджує масове затримання активістів та захисників прав людини на основі звинувачень у підтримці тероризму, зокрема представників громадянської ініціативи "Кримська солідарність", які фіксують грубі порушення прав людини та надають допомогу родинам тих, кого переслідує окупаційна влада.
Резолюція також засуджує і вимагає припинити переслідування та звільнити осіб, затриманих за висловлювання думок до початку окупації, зокрема у коментарях до публікацій в соціальних мережах. Окремо робиться наголос на продовженні практики призову мешканців окупованого Криму до збройних сил РФ та кримінального переслідування тих, хто відмовляється від служби в лавах держави-окупанта. Після звільнення Росією 7 вересня 2019 року низки українських політичних в’язнів актуальність питання подальшого звільнення усіх незаконно затриманих громадян України не знімається. У документі міститься вимога не тільки негайно звільнити українських бранців, але й забезпечити їхнє безпечне повернення на Батьківщину. 4. Міжнародна адвокація. В проекті резолюції передбачений заклик до міжнародної спільноти продовжити викриття порушень РФ прав людини як на двосторонньому, так і на багатосторонньому рівнях.
5. Нове в діяльності ООН. Минулорічна "кримська" резолюція Генасамблеї зобов’язала Генерального секретаря ООН тримати ситуацію з правами людини в тимчасово окупованому Криму в особистому полі зору. У вересні поточного року вийшла доповідь Генерального секретаря ООН, деякі положення з якої були відображені в оновленому проекті «кримської» резолюції. Нинішній документ просить Генерального секретаря ООН продовжити моніторинг ситуації в Криму та внести пропозиції щодо подальших дій на 44-й сесії Ради ООН з прав людини (червень 2020 р.) та 75-й сесії Генеральної Асамблеї (вересень 2020 р.).
Далі, за процедурою, резолюцію розглянуть на пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН в грудні. Після цього резолюція набуде чинності та доповнить арсенал політичних інструментів деокупації української території. Зараз Прокурором Міжнародного кримінального суду в рамках попереднього розслідування ситуації в Україні, у тому числі Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, здійснюється оцінка комплементарності.
|
|
кількість переглядів: 2981 |