Особисте свідчення - це першоджерело інформації про злочин. Воно фіксує ключові деталі (дату, місце, хто і як здійснював депортацію) з перших вуст, що допомагає довести факт насильницького переміщення. Суд, прокурори та слідчі надають велике значення таким розповідям, особливо якщо вони підтверджені іншими даними.

Як зберегти та передати: бажано записати свідчення - письмово або на відео. У письмовій заяві вкажіть дату й підпишіть її. Відеосвідчення варто записати в спокійній обстановці, назвавши своє ім’я, дату і місце події, та детально описати пережите. Копії цих свідчень збережіть у надійному місці та передайте прокурорам, слідчим або правозахисним організаціям.

Що може нам допомогти?

• Копії паспорта або іншого документа, що посвідчать Вашу особу.
• Фото- та відеоматеріали стосовно вказаних подій.

  Це зображення або відео, які Ви або Ваші близькі змогли зробити під час або після депортації. Іноді люди потай фотографують умови утримання чи транспорт, яким їх везли.

  Чому важливо: візуальні докази безпосередньо показують подію чи умови, у яких перебувала людина. Фото чи відео можуть підтвердити місце знаходження (геолокацію) і час події через метадані файлу.

  Як зберегти й передати: не редагуйте і не обрізайте оригінальні файли - важливо зберегти метадані (дату, час, координати)

• Офіційні документи або речі, отримані під час депортації.

  Це будь-які папери, посвідки чи предмети, рішення, ухвали видані окупаційною владою чи пов’язані з переміщенням. Окупанти часто залишають слід у вигляді бюрократичних документів - пропусків, анкет фільтрації, тимчасових посвідчень, судових рішень тощо.

  Чому важливо: документальні докази безпосередньо підтверджують факт контакту з окупаційною адміністрацією та сам акт переміщення. Наявність у постраждалого офіційного паперу з печаткою окупантів чи іншого матеріального сліду депортації значно зміцнює позицію: це речовий доказ злочину.

  Як зберегти та передати: бережіть оригінали документів - не ламінуйте (щоб не зіпсувати), тримайте в файлі або конверті в сухому місці.

  Зробіть копії: сфотографуйте або відскануйте кожен документ у високій якості. Копії можна надіслати українським правоохоронцям або правозахисникам, але оригінал залишайте у себе, поки його не запитають офіційно.

• Медичні довідки та висновки.

  Це документація про стан здоров’я постраждалого після повернення з депортації - травми, захворювання, розлади, отримані внаслідок насильницького переміщення чи утримання.

  Чому важливо: медичні докази підтверджують, що людина зазнала шкоди, і побічно вказують на умови, в яких вона перебувала. Якщо в документах зафіксовано, що травми отримані в конкретні дати або обставини, це може збігатися зі свідченнями про депортацію.

  Як зберегти та передати: отримайте копії всіх медичних записів. Зберігайте їх у будь-якому вигляді. Пам’ятайте про конфіденційність: медичні дані передавайте тільки тим органам, які їх потребують для розслідування.

• Записи комунікацій та особисті нотатки.

  Чому важливо: такі записи фіксують події в режимі реального часу, а значить, не є вигаданими. Вони показують автентичну реакцію людини на те, що відбувається, і допомагають відтворити хронологію.

  Як зберегти та передати: зробіть копії електронних комунікацій - скриншоти листувань (з видимими датами), збережіть аудіоповідомлення. Не редагуйте і не обрізайте скриншоти, щоб була ціла картина.

  Особисті нотатки: зберігайте оригінал записника, зробіть фото кожної сторінки за потреби. При передачі слідчим краще надати оригінал телефону чи доступ до акаунту для офіційного вилучення листування - тоді ці дані матимуть більше юридичної сили.

• Показання очевидців.

  Це свідчення людей, які безпосередньо бачили момент Вашої депортації чи обставини, пов’язані з нею. Сюди відносяться родичі, сусіди, або випадкові свідки з-поміж місцевих мешканців.

  Чому важливо очевидці підтверджують факт злочину з боку, доповнюючи розповідь самого постраждалого. Якщо постраждалий зник, саме свідки можуть описати, коли і за яких обставин його забрали. Важливо побачити, що є незалежне підтвердження події з різних джерел.

  Як зберегти і передати: попросіть очевидців дати офіційні свідчення - звернутися до правоохоронців або правозахисних організацій. До зустрічі з прокурорами чи слідчими запишіть контакти свідків (телефон, адресу).

• Журналістські розслідування та новини.

  Це матеріали ЗМІ, які висвітлюють випадки примусової депортації. Репортери часто збирають свідчення і факти, створюючи статті, сюжети, документальні фільми про окремі епізоди.

  Чому важливо: матеріали преси виконують подвійну роль. По-перше, вони самі можуть бути доказом наявності проблеми: якщо авторитетне видання ще “по гарячих слідах” зафіксувало випадок депортації, цей публічний запис події з датою служить додатковим підтвердженням. По-друге, журналістські розслідування часто знаходять нові докази - наприклад, відео, документи або свідків, які потім можуть бути використаними офіційним слідством.

  Як зберегти та передати: збережіть копії статей стосовно себе чи відомих Вам подій (скриншоти, PDF сторінки) і відеосюжетів. Запишіть дату ефіру чи публікації, назву ЗМІ, ім’я журналіста. Якщо в матеріалі згадано конкретних очевидців чи жертв - ці контакти варто передати прокурорам або слідчим, щоб їх допитали напряму.

Загальні поради щодо збереження та передачі доказів.

Не розголошуйте публічно зайвих деталей про зібрані докази, поки триває слідство, щоб не нашкодити ні собі, ні розслідуванню. Передавайте інформацію через офіційні канали: напряму прокурорам або слідчим. Якщо доказ дуже чутливий (наприклад, може викрити Вас або інших свідків перед окупантами), порадьтеся з нами за наданими контактами щодо анонімності або механізмів захисту. Пам’ятайте, що кожен навіть маленький доказ - фотографія, лист, спогад - може стати вирішальним пазлом у великій картині, яка доведе злочин. Саме завдяки збереженим доказам світ вже дізнався про масштаби депортацій, і на їх основі винні обов’язково будуть притягнуті до відповідальності.

• Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (онлайн-форма);